У CAFE та LPF - нова штаб-квартира у Лондоні

 

Центр доступу до футболу у Європі (CAFE) і організація Level Playing Field (LPF) відкрили нову штаб-квартиру на Уемблі.

 

3 листопада 2014 у Лондоні зібралися представники з області управління, причетності і боротьби проти дискримінації, щоб відсвяткувати відкриття нової штаб-квартири CAFE та LPF.

 

  Обидві організації проводять кампанії по забезпеченню кращого доступу до спорту уболівальників з обмеженими фізичними можливостями по всій Європі. Діяльністю обох організацій керує директор CAFЕ і голова LPF, Джойс Кук, якій у 2012 році за її заслуги був присуджений титул Офіцера Ордена Британської імперії.

  

Голова CAFE і президент LPF, Девід Бернстін, який раніше обіймав пост голови Футбольної Асоціації, висловив особливу подяку УЄФА, своїм колегам по громадським організаціям та членам правління.

 

Після цього слово взяла Міністр спорту і рівних можливостей, член Парламенту Хелен Грант.

 

Міністр звернула увагу на успішну п'ятирічну діяльність CAFE, постійні досягнення Level Playing Field, а також на важливість їх роботи для подальшого доступу вболівальників з обмеженими можливостями до спорту в Англії та Уельсі:

 

«Я хочу скористатися можливістю і окремо відзначити лідерські якості, відданість своїй справі і непохитність Джойс. Вона, Девід і вся команда зуміли надихнути багато людей на те, щоб піклуватися і брати участь в тому, чим займаються CAFE і Level Playing Field. Звичайно, попереду ще багато справ, в той час як спорт і футбол мають шукати нові способи підвищення фінансування цієї важливої роботи».

 

На зустрічі були присутні віце-президенти LPF, Лорди Фолкнер і Россер, голова організації Kick it Out Chair, Лорд Герман Ауслі, член Ради Футбольної Асоціації та Консультаційної ради, Кавалер Ордена Британської імперії Пол Елліот, а також представники УЄФА, Футбольної Асоціації та світу великого спорту.

 

Всі учасники обговорювали способи сприяння CAFE та LPF в досягненні головної мети – більш доступного і приязного середовища для вболівальників з обмеженими можливостями.

   

Член УЄФА, Патрік Гассер, спеціально прибув із Женеви, щоб взяти участь у відкритті нової штаб-квартири CAFE та LPF:

 

 «Після того, як Level Playing Field отримав у 2008 році премію Brussels Fans Award, ми стали пильно стежити за їх діяльністю. У 2011 році УЄФА і CAFE опублікували «Відкрито для всіх» - довідник з доступності стадіонів, який зараз переведений на 14 мов. При цьому з наступного сезону ми впроваджуємо новий критерій ліцензування клубів УЄФА. З ним мають ознайомитися всі співробітники клубів та асоціацій, що відповідають за питання доступу на стадіон». (Завдяки CAFE, основні фінальні ігри та турніри УЄФА стають доступнішими для людей з обмеженими можливостями, а реалізовані проекти спадщини дозволяють все більшій кількості таких уболівальників відвідувати стадіони і насолоджуватися футболом на рівних) «Ми прагнемо продовжувати нашу співпрацю з CAFE для подальшого досягнення загальних цілей».

 

На зустрічі також був присутній Офіцер Ордена Британської імперії, член правління CAFE і віце-президент організації Level Playing Field, Девід Девіс, але фінальне слово дісталося Джойс Кук, яка використовувала цю можливість, щоб кинути виклик клубам і керівним футбольним органам:

 

«Ми доб'ємося того, щоб питання доступності стояли на порядку денному у всій Європі і не тільки. Але чи настільки щиро ми віддані цій меті? »

  

 Вихваляючи УЄФА, який, за її словами, допоміг зробити «... здавалося б, неймовірне реальністю», Кук привела ряд прикладів країн Європи, де вдалося значно поліпшити доступ до спорту, так що кількість вболівальників з інвалідністю, які відвідують спортивні змагання, зросла в рази.

 

«Ми повинні бути сміливими, постійно вчитися на своїх успіхах, але й вміти брати на себе відповідальність. Справа не тільки в клубах; керівні футбольні органи також повинні нести реальну відповідальність. Немає жодних причин для того, щоб ця тема не розглядалася нарівні з іншими формами дискримінації та управління».

 

«Давайте говорити начистоту, коли людині з інвалідністю відмовляють в доступі на спортивний захід – перед нами яскравий приклад дискримінації та виключення в гіршому їх проявах. Так людям з обмеженими фізичними можливостями дають зрозуміти, що вони куди менш важливі, ніж інші, що їх менше цінують, менше люблять і поважають. Невже ми, правда, так думаємо? Невже такої репутації ми бажаємо своєму спорту, клубам, один одному? Або ми, дійсно, шукаємо справжньої рівноправності. Пора зробити крок вперед. Час прийшов!»

 

 www.cafefootball.eu