Михайло Башинський

 

Я завжди був не тільки футбольним вболівальником, а й активним гравцем. В 1979 році я тренувався в юнацькій команді мого улюбленого клубу «Карпати» Львів. В 1983 році я служив в Угорщині та грав за команду свого полку.

 

Коли я повернувся додому, я створив аматорський футбольний клуб, який існує та грає до сих пір.

 

Після жахливого нещасного випадку, який змінив все моє життя, я не зміг більше грати. Але підтримувати улюблену команду я не перестав. На той момент у клубу не було постійної групи вболівальників з обмеженими можливостями. Я приходив на стадіон разом зі своїми друзями, а футбол дивився з бігової доріжки біля поля. Над цими місцями не було навісу, який би захистив нас від дощу та снігу, на стадіоні також не було облаштованих доступних туалетів. Але це були дрібниці в порівнянні з можливістю дивитися улюблену гру.

 

Наш старий стадіон був не дуже доступним для людей з обмеженими можливостями, мабуть, саме тому небагато вболівальників з особливими потребами приходили дивитися матчі.

 

В 2011 році я відвідав святкову церемонію відкриття нового стадіону «Львів-Арена», який буде приймати матчі УЄФА ЄВРО-2012.  Незабутні враження. Ніколи в житті я не бачив красивішого стадіону. Особливо мене радує той факт, що дуже багато уваги приділялося питанню доступності цієї арени. Я почував себе тут дуже комфортно та переміщувався без проблем по всій території. Впевнений, що тепер більше фанів з обмеженими можливостями захочуть відвідувати футбольні матчі, знаючи, наскільки доступним є цей стадіон. Прийшов новий час, і я пишаюся тим, що є свідком цих змін.

 

«Прийшов новий час, і я пишаюся тим, що є свідком цих змін».

 

Михайло Башинський

ФК «Карпати» Львів